Якось у коконі з’явилась маленька щілинка. Чоловік, який випадково проходив повз, годинами стояв і спостерігав, як через цей маленький отвір намагається вибратись метелик. Минуло багато часу, комаха немовби полишила свої зусилля, а щілина залишилась такою ж маленькою. Здавалося, він зробив усе, що міг, і ні на що інше в нього вже не вистачало сили.
Тоді чоловік вирішив допомогти метеликові.Він узяв складного ножа й розрізав кокон. Тієї ж миті метелик вийшов. Але його тільце було слабким і немічним, крильця – прозорими, ледь ворушилися.
Чоловік і далі спостерігав, гадаючи, що от-от крила метелика розправляться, зміцнішають і він полетить. Нічого подібного не сталося!
Решту життя метелик волочив по землі своє слабке тільце, свої нерозправлені крильця. Він так і не взлетів. А все тому, що людина, воліючи допомогти йому, не зрозуміла, що зусилля, аби вийти крізь вузьку щілину кокона, вкрай потрібне метеликові, щоб рідина з тіла перейшла до крил. Життя змушувало тваринку в поті чола полишати цю оболонку, щоб він міг рости і розвиватись.
Іноді, в житті потрібне саме лише зусилля! Якби нам було дозволено жити, не зустрічаючись із труднощами, ми були б обділеними. Ми не змогли б бути такими сильними, як зараз. Ми ніколи б не взлетіли.
... Я просив сил...А життя дало мені труднощі, щоб зробити мене сильним.
... Я просив мудрості... А життя дало мені проблеми, щоб їх розв’язувати.
... Я просив багатства...А життя дало мені мозок та м’язи, щоб я міг працювати.
... Я просив можливості літати... А життя дало мені перепони, щоб я їх долав.
... Я просив любові... А життя дало мені людей, яким би я зміг допомагати.
... Я просив благ... А життя дало мені можливості.
... Я не дістав нічого з того, про що просив. Але я дістав усе, що мені було потрібно.
|
