Користувацька панель

Вітаю Вас, Гість!

Логін:
Пароль:

Допомога сайту

Будь ласка, натисніть на одне із пропонованих нижче посилань. Дякуємо!!!

Цитатник

Пошук

Пошарудіть сторінками у пошуках потрібного Вам слова або навчіться читати поміж рядків...

Реклама

Онлайн-перекладач

...слів і фраз
з на

...сторінки

Орфографія:

Система Orphus
Титулка » Примітки на марґінесі » Масова культура
Масова культура



   Що таке "масова культура" і з чим її їдять? Коли вона виникла і що є її рушійними силами? Ці та багато інших питань постають сьогодні перед нами, адже саме за нашого часу феномен "масової культури" набув усезагального розповсюдження. Деякі вчені вважають, що "масова культура" була одвічно притаманною людству. Її виявляли в античному епосі, а ще у масово-видовищних дійствах Римської імперії - гладіаторських боях. Того часу на таких збіговиськах було популярним гасло: "Хліба і видовищ!". Чим не слоган?
   Інші стверджують, що "масова культура" сформувалася в США з розквітом засобів масової комунікації - газет, журналів, телебачення, радіо, кіно.
   Розвиток "масової культури" в Європі та США відбувався по-різному. В Європі "масова культура" завжди протистояла офіційній культурі, яку контролювала держава та церква. А в США "масова культура" спершу ховалася за стереотипи та ідеї офіційної культури, основною рушійною силою якої стала реклама. Адже реклама, як відомо, - рушій прогресу.


   "Macoвa культура" має неабиякий вплив, вона прагне надавати культурним явищам однорідності, одноманітності, масовості. На відміну від елітарної культури, культури, спрямованої на смаки обраних, "масова культура" свідомо орієнтує поширювані нею духовні цінності на середній рівень масового споживача. Деякі вважають, що основна характеристика "масової культури" і справді - прагнення надати всім елементам культури одноманітності та абсолютної схожості.
   Однією з істотних особливостей "масової культури" є втеча у світ мрій та фантазій. "Масова культура" ґрунтується на створенні ілюзій, примарних образів, міфів, котрі знімають реальне психологічне напруження і компенсують його світом вигаданих реалій та примар.
   Між "масовою культурою" і так званою контркультурою існує певна внутрішня спорідненість. Контркультура, так само як і "масова культура", досить демократична й масова. Наприклад, в такому феномені контркультури, як рок-культура, музика не є головною. Основне тут - моральна позиція протистояння, тип існування, "неписаний кодекс честі", як говорять про свою культуру самі представники року. До контркультури можна віднести таку контрформу як "готи". Це своєрідна молодіжна формація з власною філософією життя, моральними принципами, переконаннями. Навіть зовні можна розрізнити гота за чорним фарбованим волоссям, чорними лакованими нігтями, похмурою одежею, металевими брязкальцями, що звисають з одягу. А філософія готів полягає у незвичному трактуванні життя, думках про суїцид. До звичайних людей (що не належать до будь-якої контркультури) готи ставляться з відразою, нерозумінням, так би мовити, просто їх терплять.
   "Масова культура" - це культура мас, культура, яка призначена для народного споживача. Це вибір не народу, а комерційної індустрії, що переслідує пропагування культури в рекламних цілях. Для справжньої культури вона є ворожим елементом, що роз'їдає помірковані засади суспільства. Вона не належить ні до традицій, не знає національності. Смаки та ідеали "масової культури" змінюються з блискавичною швидкістю, за потребами моди. "Масова культура" звертається до широкої аудиторії, закликає до спрощених смаків, однак претендує на те, щоб називатися народним мистецтвом. У гонитві за масовістю, ототожненням, єднанням з усім світом, космополітизмом, людство втратило щось набагато цінніше за усі світові скарби - цінності, ідеали, значущість світових надбань. Тому і снуємо у колі замкнених інтересів, невимогливих потреб і прагнення до нового та незвіданого, хай до яких культурних ідеалів воно належить.
   Через те, що в суспільстві домінують економічні відносини, воно виробляє егоїстичні, агресивні, негативні настрої, а отже порушується суспільний баланс, що покликаний сприяти розвиткові культурних цінностей, взаємин між людьми, що в свою чергу мають берегти загальнолюдські цінності, толерантне ставлення до культур інших народів, міждержавне порозуміння, дружби і співробітництва між країнами.
   "Масова культура" нав'язує людині хибне уявлення про справжній сенс життя, її призначення у світі.
   Основні функції цієї культури: залучення людей в наявну систему суспільних відносин; сприйняття життя як уявну гру, споживання масової продукції, що веде людину до примарного світу ілюзій, марних мрій, нездійсненних фантазій, начебто залучає до проблем сучасності, а разом з тим не дозволяє осягнути справжніх проблем суспільства. "Масова культура" формує мислення людини, нав'язує відповідні стереотипи, примиряє з теперішнім розкладом життя.
   Вважається, що такі поняття як духовність, духовні цінності, моральність, людяність, порядність суперечать "масовій культурі". Вона їх безжально витісняє і руйнує. Проте насправді це роблять люди, які створюють продукт "масової культури", розміщують його в інформаційному та культурному просторі, активно його пропагують, тобто формують у суспільстві певне відношення до нього, створюють цінності цієї культури.
   Проблема "масової культури" виступає глобальною і всеосяжною. Це загальнолюдська проблема. "Масова культура" не дає розвиватися національній культурі, перешкоджає збереженню історичних духовних і матеріальних цінностей.
   "Масова культура" тому і "масова", що охоплює більшість членів суспільства через одноманітність стилю життя, моди (одягу, музики, дозвілля, відпочинку, літератури тощо). Через доступність засобів комунікації, підвищується освіченість мас. Тепер мільйони людей можуть отримати найостанніші новини, дізнатися про події у світі, ознайомитися з кращими творами живопису, літератури, музики тощо. Але разом з тим "масова культура" пропагує тотожність матеріальних і духовних цінностей, які стають продуктами масового споживання, аби підкорити суспільну свідомість інтересам реклами, ринку. Тому сучасним продуктам масової культури притаманні примітивність, аморальність, пропагування насильства, низький рівень культури мови, спілкування, поведінки. "Масова культура" в основному покликана впливати на людські емоції, несвідоме.
   Тому вона хоч і легкодоступна, а проте швидкоплинна і швидко забувається. Так, популярні в певний період часу книжки новомодних авторів, навряд чи можна буде згадати через декілька років і безперечно, що лави класиків автори таких продуктів ніколи не займатимуть. Адже їхні твори написані простою, доступною мовою, - це радше констатація фактів, а не повноцінний роман. Історії написані легко, невимушено, без підтексту, а тому читати їх можна без жодної моральної підготовки. Хоча саме такі твори швидко відходять на другий план, поступившись іншим струйовим рукописам, а нерідко через кілька років уже припадають пилом у книгарнях або у когось вдома.
   Внаслідок засилля "масової культури" в усіх областях людської діяльності, часто можна почути думки про занедбаність та аморальність сучасного світу. Начебто сучасні люди не відрізняють добро від зла, не піклуються про моральні принципи і чесноти, порушують всі божі заповіді, переслідують тільки особисті інтереси, прагнуть лише задоволення, не гребують ницими вчинками задля досягнення поставлених цілей.


   Щоб змінити світ на краще, а наразі викорінити квазі-цінності "масової культури", потрібно наповнити цю ж "масову культуру" піднесеними ідеями, справжніми непідробними цінностями, довершеними образами добра і щастя, призначення життя та місії людства. Варто дати шанс сучасним талантам вийти з тіні і посісти гідне місце у сучасній літературі, живописі, науці, музиці тощо. Можливо тоді в нас буде не один Іван Франко, Шевченко, Леся Українка, Лисенко. Можливість потрібна всім, однак не всі її, на жаль, мають. Долучення людства до прекрасного має бути не лише рекламним слоганом, а й реальними діями, спрямованими на пробудження цього самого почуття прекрасного у заснулій, зневіреній людській душі.
   Не можна, переслідуючи первинні потреби людства, опускатися на нижчий щабель розвитку, не можна потурати ницим інтересам занепалого суспільства, а навпаки, потрібно робити все, аби народ сам схотів зійти вище, стати краще, поглянути на світ ясними очима, а не затуманеним поглядом хибних цінностей та ідеалів. Те, що робить нас людьми не повинно зів'янути, змертвіти, пожовкнути і облетіти без вороття. Адже культура (справжня, цінна і вартісна) дозволить нам не втратити свого обличчя, своєї справдешньої сутності у тому, що ми люди, діти цього світу, який нам варто берегти і плекати, адже це наш дім. І що принаднішим він буде, то яснішими стануть думки, а разом з тим і наше життя.

Джерело: Панянка

Переглядів: 5341 | Додав: andygarden | Рейтинг: 0.0/0

Залиште Свій коментар.
Ваша думка має значення!
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]