Моя кохана пташко
Чи знаєш ти чому мені так важко
Чому не покидає
Чуттів німих гнітючий біль
Немов кошмарних днів
Покинуте гніздо
Надворі вічно сірий дощ
Коли б не глянув у вікно
Розгорнута посередині книга
Холодний згусток споминів
На журнальному столику
Розлита кава і вино
Пляшку якого я відкоркував
Коли ти пішла
І досі незачинені двері
Люб’язно просять увійти
Якщо потрібно
То я проситиму
На колінах
Як молитва ввечері перед сном
Ти сама наче сон
Солодка мить яку не повернути
Давай забудемо про сни
Я вже виспався
Пора йти на роботу
Звари мені горнятко кави
Моя кохана пташко