Користувацька панель

Вітаю Вас, Гість!

Створення сайтів

Тематика творів

Альтерна4тивo

Депреснятина

Ерос vs. Танатос

Лірика

Полуниця з вершками

Love Sick

Fill of Sophia

Пошук

Пошарудіть сторінками у пошуках потрібного Вам слова або навчіться читати поміж рядків...

Титулка » Твори » Поезія » Про старе, вічне та забуте

Віршований плач



Життя приречене.
Чи я його прирік?
Чому всі речі є
Такими ж, як торік?

І марні всі надії,
І віра та на краще.
Безглузді мої мрії,
Та далі буде важче.

Але найкраще буде,
Коли це все десь зникне,
І нас усіх забудуть –
До цього ми вже звикли.

Бо думаєш про краще,
То стане тільки гірше.
Для мене є найкращим
Поплакати у віршах.

Збірка: Про старе, вічне та забуте | Дата написання: 06.03.2006
Переглядів: 1928 | Рейтинг: 3.0/1

Залиште Свій коментар.
Ваша думка має значення!
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]



Українська Банерна Мережа

[Vox.com.ua] Портал українця Яндекс.Метрика