Секс – або радість, або – пекло!
Джером Девід Селінджер
У ліжку потом весь облитий
Я не шукаю в чімсь провинних.
Силкуюсь вуха затулити:
«Дванадцята!» – кричить годинник.
Пустопорожній все всотає.
Таким же я був, і щосили
Кидався в простори безкраї,
Бо спрага з голодом просили.
Вони просили, – я їх слухав.
Чинив усе, що їм кортіло:
Акробатичні трюки й рухи,
Через які здригалось тіло.
Нічні забави в люті зими.
Калейдоскоп жінок зугарних.
Всі задом навпаки. Я з ними
Поводжуся, мов грізний карник.
Усі кричать! Я теж радію.
Мені із ними більш, ніж добре.
Я кілька раз роблю ту дію,
Що схожа на таночок кобри.
Пригадую усе до йоти:
Як часто, за яких обставин,
Кого й коли позбавив цноти,
В яку я позу кожну ставив.
Гріхи Содому і Гоморри,
Тілесні ігрища минулись.
А упиття змінилось мором.
Мої страхи знов повернулись.
Чи матиму хоч крихту раю?
Чи буде в мене ще майбутнє?
Я би віддав все те, що маю,
Щоб скористатись ще раз прутнем!..
Десь недалеко линуть звуки.
Легітно вітер пне фіранку.
Проймає біль. За болем муки.
Агонія – аж наостанку.
|