Твоя фігура погляд надить,
пістріє барвами Гавани.
   Поводишся ти гірше навіть,
ніж хижі леви у саванні.

   Погасло полум’я в каміні –
завмерли тіні на дивані.
   Твої кінцівочки умілі,
тож ми продовжили у ванні.

   «Та я не розумію й досі,
чому так вправно та сумлінно
   передаєш мені свій досвід?»

   На се ти мовиш філігранно:
«Якби шукав собі заміну,
   хіба була б я бездоганна?»