О, змії, демони безкрилі,
ви мною граєтесь в пінг-понг!
Супроти вас такий безсилий,
я втратив віру у Закон*.

Закон добра, закон любові
вже не існує. Я теж вмер.
Жадаю помсти, хочу крові.
Тепер люблю, як Люцифер.

Слова солодкі та підступні
вуста шептали коло вух.
Були вони настільки згубні,
що втратив я до правди слух:

ненавидів і зневажав всіх,
робив по-іншому, не так;
життя ставало фільмом жахів.
Помалу я ввійшов у смак…

Себе ненавиджу! Безумні
думки пірнають в головах.
І смокчуть все, немов беззубі,
і сіють в мені дивний страх.

Він вимагав вже забагато.
Я нюхом чув, що це злий рок.
Мені набридло далі грати.
Я звів рахунки. Звів курок.

* Див. тут: Мт. 22:36-40, 23:23; Рим. 2:12-15, 3:19-20, 5:13; Як. 2:10.