Ти гадаєш, я про тебе не думаю.
А й справді, вже не пригадаю, коли я спогадував тебе востаннє.
Останнього разу то було не вперше.
Проте уперше я подумав, що се могло бути востаннє.
Я злякався думки про це й подумав про інше.
Все могло бути інакше, але є так, як було.
По-іншому ж не буває, напевно, саме тому так і є.
Тепер я міркую над тим, що ти думаєш про мене.
Що б ти не мала на гадці, я цього не вартий апріорі.