Я гірко помилився,
Я плакав і молився.
Що за дурість я вчинив –
Двері в серце зачинив!

Мені тепер не спиться:
Вона на яву сниться.
Іще досі не забув,
Як в Тартарі тоді був.

У дзеркало не дивлюсь:
Незнайомих я боюсь.
У вухах шум від тиші,
Мої дні їдять миші.

Розриває душі крик
Моє серце. Я вже звик…