На кухні стигне моя кава
І музика стає цікава.
На мене дивишся лукаво.
Невже тобі і досі мало?
Я обійму тебе ласкаво,
Спитаю, як сьогодні спала.
Ти скажеш добре, та збрехала:
Сьогодні ти зовсім не спала.
Не спала ніч, не спала дві,
Ти лиш брехала все мені
І говорила цілі дні,
Що будем разом ми одні.
Я не пробачу це тобі.
Таке присниться лиш вві сні.
Ти плакала, кричала ні!
Шкода, що правда є в брехні…
|