Усім безсилим
і зневіреним у свої сили
в боротьбі за життя
посвячується
Ти думаєш, що це кінець.
У тебе вже нема надії.
І носиш смерті ти вінець.
Не здатен на рішучі дії.
Сонце світить, а не гріє.
Ти про когось марно мрієш.
Ледь життя іскра жевріє.
Захід сонця даленіє.
Тук-тук, тук-тук! – хтось стука в двері.
Серце в раз останній стука.
Тебе манить рука Сальєрі
І охоплює розпука.
Хтось поплаче, хтось жаліє.
Нас не вчать – це кожен вміє.
Подих вітру прах розвіє.
Хрест у полі бовваніє.
|